ALK тест: на визначення мутації гена

Діагностика ракових захворювань за допомогою дослідження крові на Онкомаркери

Онкомаркери є спеціальними білками і хімічними речовинами, рівень яких у крові може різко зрости за наявності ракових пухлин. Діагностика дає змогу визначити наявність онкології на початкових етапах її розвитку. Раннє виявлення раку значно підвищує шанси на успішне одужання: при діагностуванні на першій стадії шанси вижити становлять 90-92%, у той час як на четвертій стадії - всього 10-13%.

У клінічній практиці застосовується близько 35 різних онкомаркерів, спрямованих на виявлення різноманітних захворювань. Це дає можливість не тільки діагностувати онкологію, а й відстежувати динаміку її розвитку.

Наша клініка пропонує широкий спектр тестів, включно з:

• СА 19-9 для діагностики онкології підшлункової залози;
• СА 125 для виявлення раку яєчників;
• СА-15-3, що вказує на онкологію молочної залози;
• РЕА - раково-ембріональний антиген;
• SCC для діагностики плоскоклітинної карциноми;
• онкомаркери для визначення раку сечового міхура, простати, ШКТ та інших.

Також використовуються тести на UBC (сечового міхура), ХГЛ (репродуктивна система), АФП (за онкології печінки) і Б-2-МГ (для виявлення лімфоми, лейкемії, мієломи).

Важливо розуміти, що зміна рівня онкомаркерів може свідчити про різні форми раку, і інколи для визначення конкретної онкопатології потрібне дослідження кількох онкомаркерів. Наприклад, для розрахунку індексу ROMA необхідні дані про СА125 і НЕ4.

Збільшення концентрації онкомаркерів у крові не завжди є ознакою онкології. Нормальне підвищення рівня може спостерігатися при природних процесах, наприклад, СА 125 може бути підвищеним у першому триместрі вагітності, а зміни рівня РЕА можуть бути пов'язані з аутоімунними захворюваннями або запаленнями. Травми і гормональні порушення також можуть впливати на показники.

Виявлення вимагає ретельнішого і всебічного обстеження з використанням додаткових лабораторних та інструментальних методик.

Коли варто робити перевірку

Якщо лікар підозрює рак, він може запропонувати здати аналізи на онкомаркери. Це може бути особливо корисним, оскільки звичайні методи, як-от УЗД, МРТ чи рентген, на ранніх етапах можуть не показати наявність раку. До такого кроку можуть вдатися різні фахівці - не тільки онкологи, а й гінекологи, урологи, гастроентерологи, ендокринологи та хірурги. До основних сигналів, за якими лікар може призначити дослідження, відносять втрату ваги без видимих на те причин, постійне відчуття втоми, відсутність апетиту, болі, які складно пояснити, підвищену температуру на тривалий термін і приналежність до групи ризику. Перевірка рекомендована і для тих, кому за 40, у рамках загального контролю за здоров'ям.

Хто повинен регулярно перевірятися на онкомаркери

Тести на онкомаркери рекомендуються для людей із групи високого ризику. До таких груп належать особи:

• Ті, що повертаються з районів із високим рівнем техногенних катастроф;
• Ті, що перенесли серйозні інтоксикації;
• Ті, що мають родичів з історією онкологічних захворювань;
• З доброякісними пухлинами в анамнезі;
• Живуть в екологічно забруднених районах;
• Працюють в умовах шкідливого виробництва.

Чоловікам після 50 років особливо важливо проходити тестування на онкомаркери, пов'язані з передміхуровою залозою.

Тестування актуальне як для пацієнтів, які перебувають на лікуванні від раку, так і для тих, хто вже впорався з хворобою. Воно допомагає контролювати стан здоров'я та ефективність терапії, а також своєчасно виявляти можливі рецидиви.

Обмеження та рекомендації щодо здачі крові на онкомаркери

Хоча прямих протипоказань до процедури немає, існують певні умови, за яких дослідження краще перенести:

• Після операції або біопсії;
• Під час приймання ліків, здатних спотворити результати;
• Після інтенсивних фізичних навантажень або стресів;
• У разі недавнього переривання вагітності.

Чоловікам, які бажають перевірити стан простати через аналіз на онкомаркери, варто утриматися від сексуальної активності за тиждень до тесту і відкласти візит до уролога на період після дослідження. Якщо візит необхідний раніше, його слід запланувати за два тижні до тестування.

Що стосується жінок, то для деяких перевірок можуть бути певні дні менструального циклу, коли дослідження буде найбільш інформативним. Важливо також повідомити лікаря про всі недавні медичні процедури, включно з вакцинації або будь-які втручання, які можуть вплинути на результати аналізу і призвести до неправильного трактування даних.